|
Музей-садиба О.Ю.Кобилянської в селі Димка Глибоцького району Чернівецької області
Наприкінці листопада (27 числа) 1863 рокув гірському містечку Гура-Гуморулуй Південної Буковини (Румунія) у сім’ї дрібного урядовця народилась дочка Ольга.
У 1889 році сім’я Кобилянських переїхала з Кимпулунга до Димки.
Тут Ольга Юліанівна бувала заїздами, а відтак і жила впродовж двох років.
У цьому мальовничому селі живе інтересами селянства, вивчає побут, звичаї буковинського села, черпає багатий матеріал для своїх творів, зокрема невмирущої повісті «Земля» (1901).
|
В 1973 (28 червня) урочисто відкрито музей-садибу Ольги Кобилянської. Для того, щоб вшанувати пам’ять видатної письменниці, до Димки завітали відомі майстри художнього слова: Ірина Вільде, Олесь Гончар, Любов Забашта, Ростислав Братунь та інші.Димка в житті і творчості Ольги Кобилянської – так називається експозиція, що розміщена у першій залі.
Тут можна побачити експонати, що сповна відображають часи життя родини О.Кобилянської в селі.Ольга Кобилянська в пам’яті народній – назва другої зали. Не один раз за порадою, допомогою або просто поговорити щиро й відверто йшли до неї димчани. Тут, у вітрині, — передруки спогадів про письменницю її димківських сучасників. Вони доповнюють розповідь про О.Кобилянську, про її постійні зв’язки з народом.
|
Сучасна Димка - назва третьої зали, яку недавно було відкрито. Кімната Ольги Юліанівни вже з порога стрічає гостей у вигляді, що був за її життя у Димці. У цій кімнаті всі речі, якими користувалася письменниця, свідчать про її роздуми, переживання, велику творчу працю, спілкування з односельцями.Четверта зала – Меморіальна кімната, яка завершує експозицію музею. Відвідувачі залишають цей затишний будиночок, та віриться, що вони ще не раз повертатимуться сюди.
|
Кімната Ольги Кобилянської зустрічає відвідувачів тією обстановкою, що була і за життя письменниці. Всі речі — часів перебування тут Кобилянських. Ними користувалася Ольга Юліанівна.
Центральну частину хати займає кімната, у якій знаходиться робоче місце письменниці – простий дерев’яний стіл. Накритий він скатертиною фабричного виробу з квітчастим узором і невеличким покривальцем з ручною вишивкою. Біля стола стоїть плетене крісло з високою спинкою.Справа від стола на стіні висить портрет О.Кобилянської,намальований олівцем у 1908 році братом письменниці Стефаном Кобилянським.
Будьте здорові і згадуйте мене. Я ніколи не була щаслива. Найкращі хвилини були в мене, коли я писала і закінчувала мої твори. До так званої «слави» була я в глибіні душі холодна. Любила я мої мрії, гори, зірками засіяне небо, іноді – рівнини, осінь і свого Небесного суддю… «Заповіт» О.Кобилянської.
Ольга Кобилянська – це наша гордість і краса. Доля не була доброю до гірської орлиці, „величавої духовної квітки Буковини”, як назвав її 28 червня 1973 р. Олесь Гончар, але сильний дух і безмежна любов до людей зробили її щасливою.
|
|
Українські правила і традиції для будівництва нового будинку
Найдивовижніші будинки світу
Найкрасивіші студмістечка світу
10 архітектурних цікавинок середньовічного Львова
Світ цікавих фактів

Які будинки зводять українці сьогодні
Екологічно-чистий будинок із саману
Що в першу чергу слід подивитися у Чернівцях?
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Сім історико-культурних пам'яток України
Скарби роду
Наші друзі


|