Загальновідомий архетип української селянської хати – з білими стінами, призьбою, підведеною глиною, та чотирисхилим солом’яним дахом – узагальнює в собі основні й найбільш типові риси української народної архітектури.
Внизу, біля фундаменту, навколо хати знаходилася глиняна призьба, обкладена колодами і скріплена при балках лацканами. Призьба навколо хати була з витоптаної глини, піддержана балкою, обтесаною краями, щоб глина не випадала. Після того, як глину добре витоптано, призьбу змащували сумішшю глини і полови, а потім овечим або коров’ячим гноєм. Її висота дорівнювала 35-60 см, а ширина 40-80 см. Вона служила, з одного боку, щитом для фундаменту хати проти морозу й холоду протягом зими, а з іншого боку, протягом теплих пір року – місцем відпочинку, столом і постіллю.
Пізніше призьбу закрито вікнами, з чого й утворилася своєрідна веранда.
|